Для себе в'яжу - чисто інтуїтивно: без всіляких схем і розрахунків. Прив'язка до патерна вбиває мою творчість, по ходу можу змінювати ідею виробу - і це мене забавляє.
Мала 5 мотків чудової альпаки Drops light camel (250 грам), і весь цей процес супроводжувався здогадками - вистачить ниток чи ні. Вистачило! 🙂
Пряжа закінчилась на останній петлі. Ґудзики пришивались вже іншою ниткою. Свого роду - інтрига, бо я не прихильник залишків пряжі і тому купую її під конкретний виріб. От тут-то і часто найбільший мій розрахунок - кількість пряжі, її залишки, хоч і неминучі, складувáти не люблю.
Фото готового виробу ще буде показано за більш сприятливих погодних умов. Бо ж альпака, хоч і легка, але дуже тепла.
А от на каву погода ніякого впливу не має. Зараз із насолодою вип'ю свою порцію еспресо, насолоджуючись видом із балкону.
Як я в'язала альпаковий жакет "ретро"
Тут не було можливості щось вкорочувати (наприклад, рукава), вся конструкція - цільнокроєна: все в'язала одним полотном з низу переда до кінця спинки.
{ Lusi-knit: в'язання як стиль }
Немає коментарів:
Дописати коментар