Намалювати схему, зробити розрахунок петель, підібрати спиці і пряжу, п'ять разів, або й більше, розпустити і почати ще раз все з початку. Як на мене, це прекрасний спосіб релаксації.
Початок такого процесу завжди захоплює, хвилює і повністю поглинає. Це якесь дивне відчуття, коли все, що я собі намалювала, перетворюється чи то в светр, кардиган, шкарпетки, шапку тощо.
Та не завжди задумане співпадає з реальністю. Іноді так трапляється, що десь посередині процесу виявляється непоборне бажання внести якісь корективи і - знову нульовий відлік. Та це ніяк не засмучує, адже вся ручна робота є нелегким і кропітким процесом. Саме це виокремлює створену вручну річ від масового виробництва своєю якістю, неповторністю і довговічністю.
І ось результат мого творення:
Немає коментарів:
Дописати коментар