А тим часом я зв'язала собі ось цей пуловер. Можна й випити філіжанку кави)
Пропоную вам сучасні в'язані речі ручної роботи, що виготовляються за власним дизайном в єдиному екземплярі:
- оригінальний одяг для дітей на щодень та урочистий випадок (сукні, светрики, шкарпетки, безрукавки, шапочки),
- а також в'язані аксесуари для дорослих (рукавички, шкарпетки, хустинки, шарфи).
Показ дописів із міткою behappy. Показати всі дописи
Показ дописів із міткою behappy. Показати всі дописи
23 березня 2021
20 жовтня 2019
18 жовтня 2019
Філіжанка кави посеред чарівної осені
Кожна пора року має свої переваги, але зараз - так красиво! Неймовірно приємно неспішно пройтись вуличками міста, парками, де скрізь - зверху донизу - жовто-гаряче листя, котре вистелилось на доріжках золотавими килимами. Потім на твоєму шляху зустрічається одна із улюблених кав'ярень, де неможливо не присісти за столиком на вулиці за філіжанкою кави.
Гарного дня вам, друзі! Чарівної осені!
В'язати буду потім, пізніше, а поки - хочу впіймати очима чимнайбільше краси.
04 липня 2019
Кава і місто
Ранкові прогулянки Луцьком - це моя насолода. І, звісно, потім у якості бонусу - маю філіжанку кави.
У місті зараз спекотно, метушливо і квапливо. Здається, що час сиплеться, наче гарячий пісок крізь пальці. А десь бринить повітря від лісового вітру, густо пахнуть сосни і розпашілі польові квіти, й разить очі попелясте небо. Але я люблю літо міське. А ви?
У місті зараз спекотно, метушливо і квапливо. Здається, що час сиплеться, наче гарячий пісок крізь пальці. А десь бринить повітря від лісового вітру, густо пахнуть сосни і розпашілі польові квіти, й разить очі попелясте небо. Але я люблю літо міське. А ви?
З любов'ю, Lusi
17 липня 2018
Про творчість, як мистецтво
Хотіла кілька слів написати про творчість, яка є навколо і без якої не уявляю життя. От, наприклад, ніхто навмисне не вчив мене в'язати. Я просто бачила з дитинства, як це робила бабуся і мама. Які дивовижні речі вони в'язали! І так - я була наймодніша у дворі, дитячому садочку, школі, університеті )) Вже, навчаючись у школі, я творила для себе светрики, шапочки та шарфи самостійно. Це той творчий процес, який захоплював повністю. І завжди дивувалась, як можна ходити по 10 років у одній шапці, якщо їх може бути - хоч на щодень інша.
15 липня 2018
Вроцлавські канікули
Для свого відпочинку цього літа я вирішила поїхати у Вроцлав на тиждень. Так, мені до вподоби міський відпочинок.
Ця поїздка, як і інші, стала для мене наче колекція неймовірних зустрічей, смачної кави, довгих піших прогулянок вулицями незнайомого міста. Такий відпочинок мене збагачує, дає поштовх до чогось нового, до розуміння себе та інших у цьому світі, вчить толерантності. Адже так важливо сьогодні, при нашому житті онлайн, просто дивитись у вічі і спілкуватись.
Ця поїздка, як і інші, стала для мене наче колекція неймовірних зустрічей, смачної кави, довгих піших прогулянок вулицями незнайомого міста. Такий відпочинок мене збагачує, дає поштовх до чогось нового, до розуміння себе та інших у цьому світі, вчить толерантності. Адже так важливо сьогодні, при нашому житті онлайн, просто дивитись у вічі і спілкуватись.
30 червня 2018
Для настрою
Ця мелодія вже протягом місяця у мене крутиться в голові. Надає темпу, настрою, надихає. Гарного дня і вам усім, друзі!
27 березня 2018
25 березня 2016
20 березня 2016
Творчість чи ремесло?
Мене ніхто спеціально не навчав в'язати, але я вмію це з тих пір, як почала розуміти, що із клубка ниток можна зробити своїми руками красиву річ.
Будучи у віці 8-9 років, я вже почала в'язати собі светрик. Пам'ятаю, це були сірі вовняні нитки, тоді я ще зробила червоні тоненькі смужки. Це було так красиво!
Звичайно, я кожен день спостерігала, які чудові речі виходили із різної вовни в руках моєї мами. Вона і прищепила мені любов до цієї творчості.
Так! Саме творчості, а не ремесла.
21 листопада 2015
07 серпня 2015
30 червня 2015
25 червня 2015
25 травня 2015
Ретро-натхнення
Сьогодні переглядаю старі книжки, вони ще моєї бабуні. Вона мене навчила в'язати. Ні, точніше буде сказати: не вчила, а радила. Ніби підводила до певної сходинки, а мені самій потрібно було вже йти далі. Вдячна їй за це, бо вважаю, що вчити в'язати - звучить трохи не правильно. Можна захопитись цим, дивлячись, як хтось в'яже, цікавитись розробкою дизайну проекту - від розрахунку петель до його зшивання і доведення до логічного завершення. Але вчити "в'яжи ось так і саме так" - у мене ніколи не було.
21 травня 2015
06 квітня 2015
Підписатися на:
Дописи (Atom)